Ерозія шийки матки виникає через дефект тканини, при якому відбуваєть­ся відторгнення епітеліальних клітин. Має вигляд яскраво-червоної плями, що з'являється на блідо-рожевій шийці матки. При цьому ушкоджуються кро­воносні судини, жінка може скаржитися на кров'янисті виділення після статево­го акта. До ерозії приєднується запа­лення, яке супроводжують білі. Появі ерозії шийки матки сприяє низький рівень жіночих статевих гормонів. При­чиною розвитку ерозії також можуть бу­ти інфекції: кишкова паличка, стафілококи, стрептококи, ентерококи, а також приховані інфекції, що передаються статевим шляхом; захворювання може виникнути і після травм під час пологів чи аборту, через запальні процеси в піхві (кольпіт) чи придатках (аднексит).

Звичайно ерозію шийки матки діаг­ностують за допомогою піхвових дзер­кал. Для визначення характеру ерозії використовують кольпоскоп, що допомагає побачити слизову в багаторазо­вому збільшенні.

При підозрі на захво­рювання проводять обстеження для підтвердження її доброякісності та вик­лючення запальної природи.

При діагностиці проводиться онкоцитологічне дослідження. З поверхні шийки матки і цервикального каналу беруть зіскрібок для визначення якісного складу клітин; аналіз на ста­теві інфекції методом ДНК; мазок на флору; біопсія шийки матки (прово­дять при необхідності після онкоцитологічного дослідження). За допомо­гою гістологічного дослідження підтверджують доброякісність ерозії. Лікування ерозії проводять комплекс­но, з урахуванням причини виникнен­ня. Призначають антибіотики, фізіоте­рапію - низькочастотний ультразвук, гелійнеоновий лазер.

Якщо немає ефекту, пато­логічно змінені ділянки тканини ви­даляють, для чого використову­ються наступні методи:

♦ хімічна коагуляція - обробка ший­ки матки спеціальними препаратами (наприклад, Солковагін), що знищує неправильний циліндричний епітелій. При цьому плоский епітелій не страж­дає і швидко закриває ділянку ерозії.

♦ крюдеструкція - ділянку ерозії за­морожують рідким азотом;

♦ лазерокоагуляція - ділянка ерозії піддається впливу прицільно діючого променя;

♦ діатермокоагуляція - припікання електричним струмом. Цей метод усе ще застосовується, але краще його уникати. Через глибоке ураження тка­нин шийки матки та її деформацію у майбутньому можливі проблеми з ви­ношуванням вагітності.

Лікування ерозії шийки матки золо­тим вусом проводиться за допомогою піхвових тампонів, змочених у масля­ному бальзамі даної рослини.

Для приготування бальзаму 2,5 ст. ложки прокип'яченої рослинної олії змішують із 1 чайною ложкою спирто­вої настойки золотого вуса. В отрима­ному розчині змочують стерильний тампон і вводять у піхву на 30 хвилин. Процедуру проводять 1 раз на день. Курс лікування 15-20 днів.

Одним із народних способів лікуван­ня ерозії шийки матки є введення в піхву стерильного тампона, змоченого в суміші меду і соку золотого вуса (на 100 г меду - 2-3 краплі соку каллізії. Тампон уводять на 5 годин. Курс ліку­вання - 14 днів. Через 2 місяці курс можна повторити.